- осяяний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до осяяти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осяяний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
осяяність — ності, ж. Стан за знач. осяяний … Український тлумачний словник
пресвітлий — а, е, розм. 1) Який випромінює дуже яскраве світло. 2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.). 3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний,… … Український тлумачний словник
світлий — а, е. 1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. 4) Чистий,… … Український тлумачний словник
світозорий — а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло. || перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість … Український тлумачний словник
світославний — а, е, поет. 1) Осяяний славою. 2) Який зажив світової слави … Український тлумачний словник
світосяйний — а, е, поет. Осяяний світлом … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник